Відома співачка Лама, яку вже встигли полюбити слухачі не лише в Україні, а й за кордоном, перебуває тепер у концертному турне з презентацією альбому "Світло і тінь", яке почалось в Івано-Франківську 23 квітня та закінчиться виступом у Житомирі 01 травня.Для мене поява плакатів на вулицях міста про те, що Лама приїде в Ужгород, була несподіваною. Але я це сприйняв дуже позитивно і навіть радісно. Зразу повідомив про це друга і ми на наступний день купили білети в Драмтеатрі. Коли ми купували білети, то касирка сказала, що квитків придбано мало і щоб ми за день до концерту подзвонили по вказаному номеру і точно дізнались, чи буде концерт. З’явилось побоювання, що концерт може НЕ відбутись, але була велика надія, що Лама приїде.
Настав довгоочікуваний день концерту – 25 квітня. Зустрівшись біля входу в Драмтеатрі, ми з другом спокійно зайшли і сіли на свої місця на балконі. Неочікувано для нас прийшла "статна" жінка і повідомила, що можна спуститися у партер, бо там є вільні місця. Ми швидко зреагували і миттєво побігли до партеру. Сіли у перший ряд.
Концерт почався з "Intro". Десь на 2-3 пісні ми з другом встали і підійшли до сцени. Під час концерту ми стрибали, бісились, кричали, співали, танцювали, тобто відривались на повну. Був навіть такий випадок, що чоловік із залу намагався прорватися на сцену з квітами до Лами, але потужна охорона зіштовхнула його в зал. Ми настільки відірвались, що після концерту не могли нормально говорити, бо пропав голос. Хоча виступ тривав недовго, але ми були настільки задоволені, отримали стільки позитивних емоцій, що це зарядило нас енергією на наступні два тижні.
Чим Лама цікава? У неї дуже гарні, якісні пісні, які поєднують у собі і меланхолійність, і потужний вибух, і спокій та відпочинок, і позитивний заряд справжньої музики у поєднанні зі словами, які є реальними і взяті з нашого життя.
По закінченні концерту ми з другом побігли до заднього виходу, щоб отримати автограф. Почекавши 15 хвилин, вийшов охоронець і сказав, що співачка роздає автографи у концертному залі. Ми зразу ж побігли туди, взяли автографи і навіть сфотографувались з Наталією Дзеньків (Ламою).
Так закінчився один з найпрекрасніших концертів у моєму житті. Після того була настільки велика ностальгія, що я навіть подумав, що не треба було йти на цей концерт, бо хотілося ще і ще цієї неперевершеної хвилі емоцій, яка залишиться у моєму серці на все життя!!!
