Український Рок

Океан Ельзи в "Будинку зі скла"

"Будинок зі скла" був першим альбомом гурту, коли С. Вакарчук і команда лише мріяли про шалений успіх, славу і популярність. Він вийшов у 1996 році, а рік започаткування гурту – 1994. Самі можете посудити, яким мав бути цей альбом – перший, де виражені лише починання, основні напрями і теми у музичній творчості. Тим не менше цей альбом, як і всі наступні, є достойним для того, щоб його презентувати для широкого загалу. І я дивуюсь, коли на прилавках магазинів з музичними дисками не можна знайти цю платівку. Саме тому "Будинок зі скла" є маловідомим і не дуже популярним, чого не можа сказати про наступні альбоми і сингли.

Цей альбом складається з 6 повних композицій: "Кам’яний ліс", "Не питай", "Новий день", "Вона підійшла до вікна", "Міккі Маус", "Будинок зі скла". Ці 6 пісень і стали основоположними у творчості Океану, бо визначили основну тематику творчості музичного гурту. Пісня "Не питай" стала ранньою версією пісні "Африка", "Новий день" і "Вона підійшла до вікна" - відповідних композицій. До речі, остання з перерахованих була переспівана лише у 2007 в альбомі "1221".

Пісня "Кам’яний ліс" стала синглом любові до рідного краю, до рілної землі, до природи взагалі. Подальша пісня "Колиска вітру", яка вийшла пізніше, мені здається, була складена на основі саме "Кам’яного лісу". У останній дуже мальовничо описується квітка, яка стала початком життя на Землі, яка живе у "замку на воді".

Однією з найкращих пісень, на мою думку, є "Міккі Маус", тому що вона легко сприймається всіма поколіннями, бо є безтурботною, легкою на відчуття, навіть "дитячою". Чому саме така назва пісні? Це можна пояснити, звернувшись до того, що спонукало до її написаня. Славка Вакарчука часто називали Міккі Маус через те, що він був схожий на цього казкового персонажа обличчям. Але, звісно ж, не в образу. Кожен куплет пісні починається фразою "Сонце яскраво світить і скрізь росте трава…". Досить таки оптимістично, хоча й трохи по-дитячому. Тут розповідається про Вінні-Пуха, П’ятачка та інших персонажів, які живуть між собою та які відносини складаються між ними.

Але композиціями, які проймають творчість Океану, є пісні про те почуття, заради якого люди живуть на землі, яке є сенсом людського існування – кохання. В даному альбомі це пісні "Вона підійшла до вікна" та "Будинок зі скла". В останнній з них розповідається про те, як Славко дуже хоче ввійти в дім, де живе дівчина, яка є його коханою. Головний герой старається з усіх сил розбити стіну, яка оточує дім, бо інакше він не потрапить в цей "будинок зі скла". Але чи зайшов він сюди – не знає ніхто…

Posted at о 16:12 on пʼятницю, 26 червня 2009 р. by Опублікував Ігор | 49 коментарів | Filed under: Будинок зі скла, група, музика, Океан Ельзи, рок, українська

Концерт "С.К.А.Й." в Ужгороді

Останній раз гурт "С.К.А.Й." виступали в Ужгороді рік тому разом з Братами Карамазовими та ДДТ, коли гастролювали по Україні з метою вшанування 1020-річчя Хрещення Русі. Цей благодійний концерт був чимось неймовірним, тому ужгородці хотіли знову приїзду Скаю.

І ось накінець, хоч і за рік, це відбулось в одному з нічних клубів Ужгорода "Бабалу". Я отримав море задоволення, стояв біля сцени, бачив соліста, як себе в дзеркалі. Концерт проходив близько 75 хв., протягом яких хлопці з гурту декілька разів жартували з присутніми у клубі, йдучи і знову повертаючись на сцену. Музика гурту є досить важкою, хлопці працюють у стилі поп-року, в основному з елементами лірики, що гармонійно поєднується з вибуховою хвилею позитивно емоційних рок-ритмів.

Гурт заснований у 2001 році. На питання чому така назва групи, соліст відповідає, що особливого змісту у назву не вкладали (У перекладі «скай» означає «небо»), окрім легкості, або ж абревіатура, жартує О. Собчук, "Спортивний Клуб Арабських Йогуртів". До цього часу "С.К.А.Й." було визнано кращим рок-гуртом України: у 2007 та 2009 роках, діставши статуетки "НЕ Попса" за кращі альбоми, кращого вокаліста і прорив у галузі українського шоу-бізнесу.

На рахунку Ская є 2 записані альбоми: "Те, що треба" 2006-го і "Планета С.К.А.Й." 2007 років, декілька кліпів, готується до видання третій альбом, який обіцяє бути ще більш потужнішим і прогресивнішим. Гурт "С.К.А.Й." не змінювався з моменту свого заснування і діє досі у такому складі:

Олег Собчук - вокал, гітара, тексти
Олександр Грищук (Папа) - соло гітара, бек-вокал
Юрій Рудницький - бас-гітара
Сергій Недашковський - ударні
Юрій Мозіль / Андрій Макух - клавішні.

Відчувається сильний прорив хлопців, на мою думку, також у тому, що склад гурту не змінювався, що посприяло тому, що учасники групи є єдині, добре знають один одного, саме тому вони можуть розвивати свою музику з кожним днем, постійно вдосконалюючись.

Основними темами пісень, які виконуються Скаєм, є, звісно ж, справжні почуття, відносини між людьми, все те, що оточує людей на землі. Що особливого було, так це те, що з’явилась тема, яку до гурту ще ніхто не розкривав так суттєво – проблема СНІДу та ВІЧ-позитивних людей, що також стало однією з важливих східців на алеї слави хлопців з гурту.

Основною проблемою у сучасній українській музиці, на думку Олега Собчука, є люди, які не слухають українську рок-музику, а лише «дешеву» попсу, а також неможливість дуже потужних, але дуже невідомих українських рок-гуртів продемонструвати свою творчість широкому загалу через недостатність фінансово-матеріальної бази та відсутності підтримки з боку держави ("Димна Суміш", "Esthetic Education" тощо).

Posted at о 16:08 on понеділок, 25 травня 2009 р. by Опублікував Ігор | 4 коментарів | Filed under: група, концерт, музика, рок, С.К.А.Й., Ужгород, українська

Музика у форматі "Dazzle Dreams"

Молодий, але дуже перспективний гурт «Dazzle Dreams» з’явився на українській естраді дуже тихо і неочікувано. Тим не менше за висновками статистики, музика, яку грають хлопці з гурту, є універсальною, бо всі покоління сприймають її дуже позитивно і кожен знаходить у ній щось своє: молодь знаходить для себе елементи електронної музики, мелодисти знаходять мелодію, етнографи - корені української музики, тобто кожен знаходить щось близьке йому. У всіх людей, які колись слухали «Dazzle Dreams», вона виликає лише позитивні емоції. Ця музика є сумішшю танцювальних міксів, етно, рок та поп-ритмів. І у сполученні цього всього виходить дуже приємне звучання, яке захоплює, спонукає до рухів і до душевного пробудження.

Гурт є за своїм змістом і суттю дуже оригінальним, оскільки до нього ніхто ще такого не повторював в Україні. З’явившись непомітно і без якогось піару, «Dazzle Dreams» так само швидко і непомітно влився в українську музику, тим самим ставши її невід’ємною частинкою, захопив увагу та прихильність багатьох слухачів в Україні та за кордоном.

Гурт з’явився у 2006 році і має у своєму складі 3 музикантів:

Дмитро Ципердюк (Dimitri) - вокал, аранжування
Сергій Гера (Шура) - клавішні, аранжування
Грег Ігнатович - аранжування.

Головним організатором та ідейним натхненником гурту є Дмитро Ципердюк, який є відомим в Україні музикантом та продюсером, який продюсував багато вітчизняних груп та виконавців. Шура Гера є відомим тим, що є екс-учасником «Скрябіна» та клавішником «Другої Ріки». У останнього були навіть думки піти з «Другої Ріки», оскільки новий проект разом з Dimitri надає йому більше шансів творити те, що йому хочеться, більше простору для експериментування. Шура навіть зізнався, що Дмитро Ципердюк став йому найближчою людиною, бо має ті ж погляди, слухає ту ж музику, розуміє його повністю. А Грег недавно увійшов до гурту і також став його невід’ємною частинкою.

Зараз на рахунку «Dazzle Dreams» багато концертів, виступів по Україні, за кордоном та планується всеукраїнський тур на підтримку своєї творчості. Хлопці вже записали і видали 2 альбоми:

"Dazzle Dreams" (2007)
"Go go go Disco Killers" (2009)
та 3 кліпи, планується скоро 4-ий.

На мою думку, хлопці стали відомими завдяки тому, що творять ту музику, яку хочуть творити і яка подобається в першу чергу їм самим, і, як наслідок вже й іншим слухачам. Також «Dazzle Dreams» є оригінальним завдяки тому, що серед репертуару переважають англомовні композиції, а також інші пісні, які виконуються по-українськи, містять багато англійської лексики.

Але особисто мені не вистачає у музиці гурту рокових ритмів, композицій, бо тут переважають танцювальні. Вважаю, що на це треба звернути увагу і творити хлопцям важчу музику, яка би в поєднанні з денс-ритмами звучала просто чудово.

Я вважаю, що гурт є дуже прогресивним, своєрідним, не схожим до інших, він і надалі буде завойовувати все більшу прихильність слухачів, завдяки чому буде серед еліт в українському шоу-бізнесі.

Posted at о 12:10 on неділю, 10 травня 2009 р. by Опублікував Ігор | 2 коментарів | Filed under: група, музика, рок, українська, Dazzle Dreams

Як в Ужгороді "Опіум" приймали...

Нічого не стоїть на місці, все змінюється, удосконалюється, примножується! Так і українська музика – постійно розвивається. З кожним днем з’являються все нові і нові гурти, які хочуть внести щось своє, оригінальне, свою частинку в українську рок-музику...

Недавно з’явилась ще одна чудова група зі Львова, яка вчора презентувала в Ужгороді свою першу дебютну платівку "Молися на мене". Гурт носить назву «Опіум», а його головним кредо є «Музика – найважчий наркотик». І справді, якщо подумати, то музика є саме тим видом "наркотику", від якого ніколи не позбудешся, адже вона є справжньою, постійно змінюється, тим самим ще більше "захоплююючи нас у свої тенета".

Основною ідеєю групи є мелодійність поєднання рідної української мови та рокових рифів – тексти повинні пробуджувати розум, а мелодії – торкатись душевних глибин. Саме так було і на презентації. Я отримав дуже велике задоволення від музики, яку продемонстрували хлопці з «Опіуму». Ця музика була для мене дуже незвичайною і оригінальною.

Гурт має досить довгу історію і часто змінював свій склад. Він був заснований у 1997 році Сашою Іващуком та Андрієм Єлістратовим, перший з яких є і донині солістом. За цей час було створено альбом "Ангельська душа", але він не був записаний і виданий через відсутність фінансової бази. Цей склад проіснував до 1999 року. Другий склад групи відновився у 2001 р. Було створено альбом "Анатомія болю", але він також не був виданий з тих же причин. Цей склад проіснував до 2003 р. Третій склад гурту утворився 2006 року. За цей час «Опіум» не стояв на місці, рухався вперед, працював, виступав на багатьох концертах у Львові, інших містах України.

Спільною працею цього складу було записано і видано альбом «Молися на мене», основною темою якого є любов до власного его, до самого себе та ближніх.
Сьогодні гурт діє у такому складі:

Саша Іващук – вокал, гітара
Рома Кучерак – гітара
Юрко Баковський – бас
Антон Мінчук – ударні, перкусія
Славко Швед – електроніка.

На презентації альбому було представлено альбом та інші композиції, які є новими у творчості гурту. Загалом «Опіум» виконав близько 20 композицій. Пісні є різними за змістом, але об’єднані одною темою – любов. Концерт відбувся в одному з паб-клубів Ужгорода "Бургері", напевно тому, що опіуми ще не мають достатньої фінансової підтримки для проведення презентацій у закладах, які б охопили ширше коло людей. На диво, було присутньо дуже мало людей. Можливо, це можна пояснити малою розкрученістю та популярністю гурту в Ужгороді. Але тим не менше, мені дуже сподобалось, музика є справжньою, живою і дуже сучасною, заслуговує на увагу з боку слухачів. Концерт можна з упевненістю вважати вдалим. Якщо гурт далі так буде продовжувати, то скоро завоює прихильність слухачів по всій Україні.

Posted at о 13:16 on суботу, 9 травня 2009 р. by Опублікував Ігор | 2 коментарів | Filed under: група, концерт, Львів, музика, Опіум, рок, Ужгород, українська

Лама виступила в Ужгороді

Відома співачка Лама, яку вже встигли полюбити слухачі не лише в Україні, а й за кордоном, перебуває тепер у концертному турне з презентацією альбому "Світло і тінь", яке почалось в Івано-Франківську 23 квітня та закінчиться виступом у Житомирі 01 травня.

Для мене поява плакатів на вулицях міста про те, що Лама приїде в Ужгород, була несподіваною. Але я це сприйняв дуже позитивно і навіть радісно. Зразу повідомив про це друга і ми на наступний день купили білети в Драмтеатрі. Коли ми купували білети, то касирка сказала, що квитків придбано мало і щоб ми за день до концерту подзвонили по вказаному номеру і точно дізнались, чи буде концерт. З’явилось побоювання, що концерт може НЕ відбутись, але була велика надія, що Лама приїде.

Настав довгоочікуваний день концерту – 25 квітня. Зустрівшись біля входу в Драмтеатрі, ми з другом спокійно зайшли і сіли на свої місця на балконі. Неочікувано для нас прийшла "статна" жінка і повідомила, що можна спуститися у партер, бо там є вільні місця. Ми швидко зреагували і миттєво побігли до партеру. Сіли у перший ряд.

Концерт почався з "Intro". Десь на 2-3 пісні ми з другом встали і підійшли до сцени. Під час концерту ми стрибали, бісились, кричали, співали, танцювали, тобто відривались на повну. Був навіть такий випадок, що чоловік із залу намагався прорватися на сцену з квітами до Лами, але потужна охорона зіштовхнула його в зал. Ми настільки відірвались, що після концерту не могли нормально говорити, бо пропав голос. Хоча виступ тривав недовго, але ми були настільки задоволені, отримали стільки позитивних емоцій, що це зарядило нас енергією на наступні два тижні.

Чим Лама цікава? У неї дуже гарні, якісні пісні, які поєднують у собі і меланхолійність, і потужний вибух, і спокій та відпочинок, і позитивний заряд справжньої музики у поєднанні зі словами, які є реальними і взяті з нашого життя.

По закінченні концерту ми з другом побігли до заднього виходу, щоб отримати автограф. Почекавши 15 хвилин, вийшов охоронець і сказав, що співачка роздає автографи у концертному залі. Ми зразу ж побігли туди, взяли автографи і навіть сфотографувались з Наталією Дзеньків (Ламою).

Так закінчився один з найпрекрасніших концертів у моєму житті. Після того була настільки велика ностальгія, що я навіть подумав, що не треба було йти на цей концерт, бо хотілося ще і ще цієї неперевершеної хвилі емоцій, яка залишиться у моєму серці на все життя!!!

Posted at о 22:59 on понеділок, 4 травня 2009 р. by Опублікував Ігор | 2 коментарів | Filed under: автограф, група, концерт, Лама, музика, Наталя Дзеньків, рок, Світло і тінь, турне, Ужгород, українська

Що таке справжня музика?

Чи задумувались Ви коли-небудь про те, чим цікава українська музика? Я пару років тому про це навіть і не міг подумати, але тепер я без цієї музики не уявляю свого життя. Не будь-яка українська музика є якісною, а лише та, яка має справжній зміст, тобто в основному рокова.

Мене не цікавить дешева попса, яка створюється лише з метою «зрубити бабло» і якнайбільше. Справжня музика йде від душі, від бажання щось творити, в першу чергу для себе. Тому необхідно розрізняти справжню і «дешеву» музику, яку нам так часто рекламують та пропонують.

Відкриття для мене українського року почалося з того, що у школі у 10-ому класі мій хороший друг дав мені послухати Океан Ельзи. До того я й поняття не мав, що воно собою представляє. Хоча я колись по радіо чув Океан Ельзи, але мені це здавалось нецікавим і, можливо, навіть безглуздим. Але, послухавши детально декілька пісень з репертуару Океану, я потихеньку почав розуміти, що слова і музика мають під собою дуже великий зміст.

Навіть зараз пам’ятаю, що прослухав пісню "Дівчина". І коли в одній з газет з’явилась ця пісня (її текст), то одразу вирізав і почав її вчити напам’ять. На 2-3 раз я вже почав захоплюватися цією композицією, мені захотілось знати і почути все більше пісень.

Я дуже дякую своєму другові, бо якби він не зробив цей поштовх, то я б, напевно, не був таким великим прихильником української рок-музики, зокрема ОЕ. На сьогодні ця група є найкращою на мою думку, не дарма ОЕ було визнано кращою групою СНД 2008 року. Але поряд з нею є ще велика кількість інших чудових виконавців та груп: Друга ріка, Гудімов, Лама, Скрябін, ТІК, Нумер 482 та інших, яких стає все більше і більше.

Posted at о 14:55 on неділю, 3 травня 2009 р. by Опублікував Ігор | 2 коментарів | Filed under: Гудімов, Друга ріка, Лама, музика, Нумер 482, Океан Ельзи, Опіум, рок, С.К.А.Й., Скрябін, ТІК, українська, Dazzle Dreams